Булінг – явище, з яким треба боротися!

Булінг (від англ. — хуліган, залякувати) – це форма психічного або фізичного насильства, яка проявляється у таких діях: дитині говорять образливі, злі та неприємні слова; завдають дитині ударів, стусанів, смикають, штовхають, б’ють;  булери забирають речі, не віддають або псують їх;  змушують робити щось неприємне або те, від чого можуть виникнути проблеми; цілковите ігнорування дитини; поширення пліток, зокрема через Інтернет (кібер-булінг).

Практично в кожному класі є учні, які стають об’єктами глузувань та знущань, а також агресори, які є ініціаторами булінґу.

Найчастіше цькування ініціюють надміру агресивні діти, які люблять домінувати, тобто бути «головними». Їх не турбують почуття і переживання інших людей, вони прагнуть бути в центрі уваги, контролювати все навколо. Принижуючи інших, вони підвищують власну значущість. Нерідко це відбувається через глибокі психологічні комплекси кривдників. Можливо, вони самі переживали приниження або копіюють ті агресивні й образливі моделі поведінки, які є у їхніх сім'ях.

Зазвичай об'єктом знущань (жертвою) булінґу вибирають тих, у кого є дещо відмінне від однолітків. Відмінність може бути будь-якою:

- особливості зовнішності;

- манера спілкування, поведінки;

- незвичайне захоплення;

- соціальний статус,

- національність,

- релігійна належність тощо.

 Найчастіше жертвами булінгу стають діти, які мають:

•             фізичні вади – носять окуляри, погано чують, мають порушення опорно- рухового апарату, фізично слабкі;

•             особливості поведінки – замкнуті чи імпульсивні, невпевнені, тривожні;

•             особливості зовнішності – руде волосся, веснянки, відстовбурчені вуха, незвичну форму голови, надмірну худорлявість чи повноту;

•             недостатньо розвинені соціальні навички: часто не мають жодного близького друга, краще спілкуються з дорослими ніж з однолітками;

•             страх перед школою: неуспішність у навчанні часто формує у дітей негативне ставлення до школи, страх відвідування певних предметів, що сприймається навколишніми як підвищена тривожність, невпевненість, провокуючи агресію;

•             відсутність досвіду життя в колективі (так звані «домашні» діти);

•             деякі захворювання: заїкання, дислалія (порушення мовлення), дисграфія (порушення письма), дислексія (порушення читання);

•             знижений рівень інтелекту, труднощі у навчанні;

•             високий інтелект, обдарованість, видатні досягнення;

•             слабо розвинені гігієнічні навички

Наслідки шкільного насилля

Жертви булінґу переживають важкі емоції – почуття приниження і сором, страх, розпач і злість. Булінґ вкрай негативно впливає на соціалізацію жертви, спричиняючи:

•             неадекватне сприймання себе – занижену самооцінку, комплекс неповноцінності, беззахисність;

•             негативне сприймання однолітків – відсторонення від спілкування, самотність, часті прогули у школі;

•             неадекватне сприймання реальності – підвищену тривожність, різноманітні фобії, неврози;

•             девіантну поведінку – схильність до правопорушень, суїцидальні наміри, формування алкогольної, тютюнової чи наркотичної залежності.

Як реагувати на цькування

Молодші школярі мають неодмінно звертатися по допомогу до дорослих — учителів і батьків. Допомога дорослих дуже потрібна і в будь-якому іншому віці, особливо якщо дії кривдників можуть завдати серйозної шкоди фізичному та психічному здоров'ю.

Старші діти, підлітки можуть спробувати самостійно впоратись із деякими ситуаціями. Психологами було розроблено кілька порад для них.

Як впоратися з ситуацією самостійно

•             Ігноруйте кривдника. Якщо є можливість, намагайтесь уникнути сварки, зробіть вигляд, що вам байдуже і йдіть геть. Така поведінка не свідчить про боягузтво, адже, навпаки, іноді зробити це набагато складніше, ніж дати волю емоціям.

•             Якщо ситуація не дозволяє вам піти, зберігаючи самовладання, використайте гумор. Цим ви можете спантеличити кривдника/кривдників, відволікти його/їх від наміру дошкулити вам.

•             Стримуйте гнів і злість. Адже це саме те, чого домагається кривдник. Говоріть спокійно і впевнено, покажіть силу духу.

•             Не вступайте в бійку. Кривдник тільки й чекає приводу, щоб застосувати силу. Що агресивніше ви реагуєте, то більше шансів опинитися в загрозливій для вашої безпеки і здоров'я ситуації.

•             Не соромтеся обговорювати такі загрозливі ситуації з людьми, яким ви довіряєте. Це допоможе вибудувати правильну лінію поведінки і припинити насилля.

оте якщо дитина все-таки підтвердила в розмові, що вона стала жертвою булінґу, то скажіть їй:

•             Я тобі вірю (це допоможе дитині зрозуміти, що Ви повністю на її боці).

•             Мені шкода, що з тобою це сталося (це допоможе дитині зрозуміти, що Ви переживаєте за неї і співчуваєте їй).

•             Це не твоя провина (це допоможе дитині зрозуміти, що її не звинувачують у тому, що сталося).

•             Таке може трапитися з кожним (це допоможе дитині зрозуміти, що вона не самотня: багатьом її одноліткам доводиться переживати залякування та агресію в той чи той момент свого життя).

•             Добре, що ти сказав мені про це (це допоможе дитині зрозуміти, що вона правильно вчинила, звернувшись по допомогу).

•             Я люблю тебе і намагатимуся зробити так, щоб тобі більше не загрожувала небезпека (це допоможе дитині з надією подивитись у майбутнє та відчути захист).

Не залишайте цю ситуацію без уваги. Якщо дитина не вирішила її самостійно, зверніться до класного керівника, а в разі його/її неспроможності владнати ситуацію, до завуча або директора школи. Найкраще написати і зареєструвати офіційну заяву, адже керівництво навчального закладу несе особисту відповідальність за створення безпечного і комфортного середовища для кожної дитини.

Якщо вчителі та адміністрація не розв’язали проблему, не варто зволікати із написанням відповідної заяви до поліції.

Навчання навичок протидії булінгу в школі

                Насильство у школі – буденна реальність для багатьох людей в усьому світі. Переслідування, знущання, погрози онлайн, образи – все це негативно впливає на школяра та його успіхи в навчанні. Що стоїть за насильством у школах і що можна зробити, аби зупинити його, учні можуть дізнатися під час проведення акцій: «16 днів проти насильства» та Всеукраїнського тижня з протидії булінгу, на заходах присвячених «Міжнародному дню протидії булінгу», який щороку проходить 4 травня,  на виховних годинах, годинах спілкування, на тренінгах, які проводить практичний психолог закладу або на уроках основ здоров»я.